Blog
Хігенхунд — гончак, відібраний за витривалістю
Хігенхунд — норвезький гончак, якого виводили за витривалістю. Не за красою, не за розміром — саме за здатністю працювати весь день і не ламатись.
У другій половині XIX століття норвежець Гільмар Хіген поставив собі просте завдання: отримати гончака, який витримає довгий день у горах, не втратить нюх на морозі й доживе до старості здоровим. Він схрещував місцевих собак із гольштейнськими й німецькими гончаками, жорстко відбраковуючи все, що не працювало. Порода досі рідкісна за межами Норвегії.
Зовнішність
- Зріст 47–58 см, вага 20–24 кг
- Складення компактне, майже квадратне — коротша спина, ніж у більшості гончаків
- Шерсть коротка, пряма, жорстка, дуже щільна
- Окраси: рудо-жовтий із білим, іноді з невеликим чорним «плащем»; трапляється триколірний
- Вуха висячі, середні; хвіст несе високо, але не закручує
- Живе 12–15 років
Характер
- Урівноважений і привітний — у породі свідомо не залишали нервових і агресивних собак
- Дуже прив’язаний до родини, погано переносить самотність
- Добре ладнає з дітьми й іншими собаками
- Із незнайомцями привітний: сторожа з нього не вийде
- Самостійний у роботі, але вдома слухняніший за багатьох гончаків
- Голос гучний і дзвінкий — типова гонча риса
Навантаження
Порода створювалась для полювання по кров’яному й свіжому сліду в горах. Це задає планку.
- Від 1,5 години активного руху щодня, у будь-яку погоду
- Ідеально: біг, велосипед, довгі маршрути, лижні прогулянки
- Нюхова робота — головний спосіб втомити гончака: пошук ласощів, доріжки, мантрейлінг
- Хігенхунд чудово почувається в холоді; спека для нього важча
- Недовантажена собака гавкає, риє й гризе меблі
Про повідець і огорожу
- Взявши слід, гончак перестає чути команди — це не непослух, а робота породи
- Відпускати лише в огородженому місці; на маршруті — довгий трос
- GPS-трекер на нашийнику дуже виручає
- Огорожа двору — суцільна й закопана: гончаки підкопують
- Підкликання відпрацьовувати з цуценя, але не покладатись на нього біля дичини
Догляд
- Шерсть невибаглива: щітка-рукавиця раз на тиждень, у линьку — частіше
- Купання рідко, тільки за потреби
- Вуха щотижня: висяче вухо погано провітрюється, отити — типова проблема гончаків
- Кігті раз на 3–4 тижні, якщо не стираються
- Після лісу — огляд на кліщів, колючки, порізи подушечок
- Зуби: чистка або дентальні ласощі
Здоров’я
- Одна з найздоровіших гончих порід — результат жорсткого робочого відбору
- Основні ризики: дисплазія кульшових суглобів (перевіряти батьків), отити, зрідка епілепсія
- Схильність до набору ваги без навантаження
- Порода рідкісна: цуценя майже завжди означає чергу й імпорт зі Скандинавії
Кому підійде
Активній людині чи родині з приватним будинком, мисливцю, бігуну, любителю довгих походів. Не підійде тим, хто цілий день на роботі, живе в квартирі з чутливими сусідами або сподівається на дві короткі прогулянки на день.
Замість висновку
Хігенхунд — приклад того, що дає селекція за робочими якостями: міцне здоров’я, рівний характер і довге життя. Взамін він просить лише руху й компанії. Дайте йому маршрут, роботу для носа й надійний трос — і проблем із ним не буде.
Довгі повідці, амуніція, засоби для догляду за вухами й корми — у нашому розділі для собак.
Читайте також
- Пуатвен — гончак, якого майже знищив сказ
- Кісю Кен — «древній японський мисливець»
- Бладгаунд — найкращий ніс планети
- Кліщі у собак — піроплазмоз і профілактика




2 коментарі до „Хігенхунд — гончак, відібраний за витривалістю“