Blog
Сирингомієлія: собака чухає повітря
Кавалер чухає повітря біля шиї, не торкаючись себе, скиглить без причини й не дає надіти нашийник. Це не примха й не свербіж: усередині спинного мозку в нього утворилася порожнина з рідиною.
Сирингомієлія — це кісти всередині спинного мозку. У дрібних порід із «яблучним» черепом череп замалий для мозку, задня частина мозку вклинюється в отвір потилиці й перекриває нормальний струм спинномозкової рідини. Тиск наростає, і рідина продавлює канали в самому мозку.
Хто хворіє
- Кавалер-кінг-чарльз-спанієль — до 70 відсотків породи мають зміни на МРТ, хоча симптоми є не в усіх
- Брюссельський грифон, чихуахуа, папільйон, мальтезе, йоркширський тер’єр, французький бульдог
- Симптоми зазвичай з’являються у 6 місяців — 3 роки, але бувають і в старших
- Хвороба спадкова й пов’язана з формою черепа
Ознаки
- «Чухання повітря» — собака шкребе задньою лапою біля шиї й плеча, не торкаючись шкіри. Найхарактерніша ознака
- Чухається під час ходьби, на повідку, від збудження
- Різкий крик без видимої причини, особливо вночі або коли собаку піднімають
- Не дає торкатися шиї, вух, голови
- Тримає голову в дивному положенні, іноді спить із піднятою головою
- Тре морду об меблі, вилизує лапи
- Сколіоз — викривлення шиї вбік
- Слабкість лап, атаксія, спотикання
- Зниження активності, дратівливість, зміни характеру через хронічний біль
Чого не робити
Не водити такого собаку на нашийнику. Тиск на шию посилює порушення струму ліквору й безпосередньо збільшує біль. Шлея — не рекомендація, а частина лікування, і переходити на неї треба відразу.
Так само не варто:
- Лікувати це як алергію чи вушний кліщ місяцями — «чухання повітря» дуже часто пропускають саме так
- Сварити за крик: собака не маніпулює, їй справді боляче
- Розводити хворих тварин — це прямо передається нащадкам
- Розраховувати на одні лише знеболювальні: без препаратів проти нейропатичного болю ефект слабкий
Діагностика
Діагноз ставить тільки МРТ головного мозку й шийного відділу. Рентген нічого не показує. На знімку видно і вклинення мозочка, і самі порожнини. Важливий момент: розмір порожнини погано корелює з болем — бувають собаки з великими кістами й майже без симптомів і навпаки. Тому лікують не картинку, а тварину.
Лікування
- Габапентин або прегабалін — препарати проти нейропатичного болю, основа терапії
- Нестероїдні протизапальні або кортикостероїди коротким курсом при загостреннях
- Омепразол — знижує вироблення спинномозкової рідини
- Хірургія (декомпресія потиличного отвору) — допомагає приблизно 80 відсоткам собак, але у половини симптоми з часом повертаються
- Шлея замість нашийника, миска на підставці
- Уникати стрибків із висоти й гри в перетягування
- Тепла м’яка лежанка з бортиком, щоб собака могла тримати голову вище
- Спокійне середовище: збудження прямо посилює біль
Це хронічна хвороба, яку контролюють, а не виліковують. Мета — знеболення, і при правильно підібраній схемі багато собак живуть повноцінно роками.
Як зрозуміти, чи допомагає лікування
Заведіть щоденник на два тижні й записуйте три речі: скільки разів на день собака «чухає повітря», скільки разів скрикнула й чи давала надіти амуніцію. Це набагато надійніше, ніж загальне враження, і саме за цими цифрами невролог коригує дозу. Біль у собак дуже легко недооцінити, бо вони не показують його так, як ми очікуємо.
Замість висновку
Якщо ваш кавалер, грифон або чихуахуа «дивно чухається в повітрі» біля шиї — це не поведінка й не шкіра, а неврологія, і чим раніше почнеться знеболення, тим краще працює схема. Хронічний біль перебудовує нервову систему, і запущений випадок піддається гірше, ніж свіжий. Перше, що можна зробити безкоштовно вже сьогодні, — зняти нашийник і надіти шлею.
Шлеї, миски на підставці й ортопедичні лежаки — у нашому розділі для собак.
Читайте також
- Цвергшнауцер — найменший службовик світу
- Ой-тер’єр (Otterhound) — «британський гончак на видру»
- Італійський сегуджо — античний гончак
- Епілепсія у собак — 5-10% усіх
