Blog
Акромегалія: діабет, що не піддається інсуліну
Кота лікують від діабету, дозу інсуліну підняли вже втричі — а цукор усе одно високий. Якщо при цьому кіт не худне, а навпаки набирає вагу, справа майже напевно не в діабеті, а в пухлині гіпофіза.
Акромегалія — це надлишок гормону росту, який виробляє доброякісна пухлина гіпофіза в основі мозку. Гормон росту робить тканини нечутливими до інсуліну, тому в кота розвивається вторинний діабет, який неможливо взяти під контроль звичайними дозами.
Хто хворіє
- Коти-самці — приблизно 90 відсотків випадків
- Вік — від 8 років і старше, найчастіше 10–14
- Породної схильності немає, хворіють здебільшого безпородні
- Хвороба вважалася рідкісною, але дослідження показали: серед котів із діабетом акромегалія є приблизно у кожного четвертого-п’ятого
На що дивитися
Головна підказка — це поєднання, а не окремі ознаки:
- Діабет, стійкий до інсуліну: доза понад 1,5–2 одиниці на кілограм двічі на день, а глюкоза не падає
- Кіт набирає вагу, хоча при звичайному некомпенсованому діабеті коти худнуть — це найважливіший сигнал
- Морда стає ширшою й грубішою, лоб важчим
- Нижня щелепа висувається вперед, між зубами з’являються проміжки
- Лапи потовщуються, кіт перестає пролазити в звичні місця
- Живіт збільшується через ріст внутрішніх органів
- Шумне дихання й хропіння уві сні — розростаються м’які тканини глотки
- Величезний апетит і спрага
- Пізніше: серцева недостатність, ниркова недостатність, іноді неврологічні симптоми від тиску пухлини
Як підтверджують
Аналіз крові на IGF-1 — інсуліноподібний фактор росту. Це доступний тест, який роблять із звичайної сироватки. Високий IGF-1 у кота з інсулінорезистентним діабетом практично ставить діагноз. Для підтвердження й планування лікування роблять КТ або МРТ голови, де видно саму пухлину гіпофіза. Важлива деталь: IGF-1 варто перевіряти не раніше ніж через кілька тижнів після початку інсулінотерапії, інакше результат буває хибно низьким.
Чого не робити
Не піднімати дозу інсуліну нескінченно. Це найпоширеніший сценарій: власник і лікар місяцями женуться за цукром, доза росте до 15–20 одиниць, а ризик гіпоглікемії при цьому цілком реальний. Якщо доза перевалила за 1,5–2 одиниці на кілограм і ефекту немає — це показання перевірити IGF-1, а не додати ще дві одиниці.
Так само не варто:
- Списувати зміну морди на «кіт змужнів» — у стерилізованого кота після 10 років цього не буває
- Пояснювати набір ваги «поліпшенням апетиту на лікуванні»
- Відмовлятися від IGF-1 через ціну: він дешевший за місяць невдалого інсуліну
Лікування
- Променева терапія гіпофіза — найдієвіший метод, зменшує пухлину й потребу в інсуліні. В Україні доступна не всюди
- Гіпофізектомія — хірургічне видалення пухлини, дає найкращі шанси на ремісію діабету, але виконується в одиничних центрах
- Медикаментозна терапія аналогами соматостатину — обмежено ефективна й дорога
- Паліативний варіант, який обирає більшість: висока доза інсуліну плюс дієта, з метою прибрати симптоми, а не нормалізувати цукор
- Контроль супутніх проблем: серце, нирки, тиск
- Регулярне зважування й домашній глюкометр
Прогноз при паліативному підході — від року до кількох років непоганої якості життя. Помирають такі коти зазвичай не від пухлини, а від серцевої або ниркової недостатності.
Замість висновку
Акромегалія — це діагноз, який ставлять одним аналізом і пропускають роками. Просте правило для власника кота-діабетика: якщо доза інсуліну росте, а кіт при цьому не худне — просіть IGF-1. Навіть якщо променева терапія недоступна, знання діагнозу міняє тактику: ви перестаєте гнатися за ідеальним цукром, підбираєте комфортну дозу й починаєте стежити за серцем і нирками, а не за цифрою на глюкометрі.
Дієтичні корми, глюкометри й засоби догляду — у нашому розділі для котів.
Читайте також
- Кіт на вулиці — ризики і компроміси
- Грудки шерсті в кота: норма чи симптом
- Волосяні кулі — коли норма
- Шартро — «французький блакитний»
Один коментар до „Акромегалія: діабет, що не піддається інсуліну“