Blog
Сечові камені у собаки: кров і натуга в лотку
Ваш собака часто присідає, довго й натужно тужиться, випускає сечу краплями, у ній помітна кров, а тварина настирливо вилизує під хвостом. За цими ознаками нерідко стоять сечові камені (уроліти) — тверді утворення в сечовому міхурі, що дряпають слизову й можуть перекрити відтік сечі.
Що таке уроліти
Це кристали мінералів, які поступово злипаються в камінці різного розміру. Вони подразнюють стінку міхура, викликають запалення й кровотечу, а дрібні камінці здатні застрягти в сечівнику. Найнебезпечніший сценарій — повна закупорка у самців, у яких сечівник вужчий: сеча не виходить, і це загрожує життю вже за добу.
- Струвіти й оксалати — два найпоширеніші типи — вони мають різні причини та різну тактику лікування.
- Струвіти часто пов’язані з інфекцією сечових шляхів і лужною сечею.
- Оксалати кальцію формуються переважно в кислому середовищі й камінням не розчиняються дієтою.
Ознаки, що потребують уваги
- Часте сечовипускання малими порціями — собака проситься надвір значно частіше, ніж зазвичай.
- Натужування, скигління під час сечовипускання, поза напруження.
- Рожева чи червонувата сеча, іноді з піском.
- Настирливе вилизування, неприємний запах, мокрі плями там, де собака лежав.
Якщо самець тужиться, але сеча зовсім не виходить, живіт напружений і болючий, а тварина неспокійна або млява, це невідкладна ситуація. Затримка сечі вимагає негайної допомоги. За кілька годин повної закупорки в крові накопичуються токсини, страждають нирки, а переповнений міхур може навіть розірватися. Тому натужування без результату — це не привід почекати, а причина одразу набрати клініку.
Як діагностують і лікують
Лікар оцінює сечу, робить рентген та ультразвук, щоб побачити кількість, розмір і розташування каменів. Але вигляд каменя не завжди підказує його склад, тому після видалення камінь відправляють на аналіз. Саме результат аналізу визначає, чи можна розчинити камені спеціальною дієтою, чи потрібне хірургічне видалення й подальша профілактика. Без цього знання будь-яка дієта — це стрілянина наосліп, адже засіб проти одного типу каменів здатний прискорити утворення іншого.
- Роль дієти й кислотності сечі величезна — правильний корм змінює pH і зменшує ризик повторного утворення каменів.
- Струвіти часто вдається розчинити лікувальним кормом і контролем інфекції.
- Оксалати зазвичай видаляють, а далі роками тримають профілактичну дієту й питний режим.
Чого не робити
- Не чекайте, якщо самець не може помочитися — це стан, за якого рахунок іде на години.
- Не підбирайте лікувальний корм навмання: дієта під струвіти може шкодити при оксалатах, і навпаки.
- Не давайте сечогінні трави й народні засоби без обстеження.
- Не обмежуйте собаку в чистій воді — навпаки, рясне пиття розбавляє сечу.
- Не припиняйте профілактичну дієту після зникнення симптомів без дозволу лікаря.
Замість висновку
Сечові камені — це не разова прикрість, а хронічна схильність, з якою треба грамотно жити. Ключ до успіху — знати тип каменя, бо від нього залежить і дієта, і профілактика. Забезпечте постійний доступ до чистої води, регулярні прогулянки з можливістю вчасно спорожнити міхур і контрольні аналізи сечі кілька разів на рік. А за перших ознак затримки сечі, особливо у самця, негайно зверніться до ветеринара.
Для розчинення струвітів і профілактики рецидивів ветеринар підбирає раціон індивідуально; ознайомитися з варіантами можна в розділі корм для собак.
Читайте також
- Стрижка кігтів собаки — покроково
- Хвороба Пертеса: кульгавість у дрібних порід
- Власоглав: пронос із кров’ю
- Гамільтонстеваре — шведський гончак, що працює сам
