Blog
Гіперекстензія зап’ястка
Собака стала ходити, опускаючи зап’ястя майже до землі, — лапа ніби «просіла» й вивернулася вгору. Гіперекстензія карпального суглоба: зв’язки, які тримають зап’ястя, розтягнулися або порвалися.
Карпальний суглоб собаки — це складна конструкція з трьох рівнів і десятка дрібних кісток, які утримує потужний пальмарний зв’язковий комплекс на нижній поверхні. Він працює як ресора при приземленні. Коли зв’язки не витримують, зап’ястя перерозгинається, і собака починає спиратися не на подушечки, а майже на всю передню поверхню лапи.
Причини
- Стрибок або падіння з висоти — приземлення на передні лапи, найтиповіший механізм
- Аварія, удар
- Спортивні навантаження: аджиліті, фрисбі, стрибки через бар’єри
- Хронічне перевантаження у важких порід і собак із зайвою вагою — тоді зв’язки здають поступово, без травми
- Імуноопосередкований поліартрит — рідкісна, але важлива причина, коли уражені обидві лапи
- У щенят — тимчасова слабкість зв’язок при швидкому рості
Ознаки
- Зап’ястя опущене, лапа стоїть під кутом — видно збоку, при погляді на стійку
- Кульгавість, яка не минає за тиждень спокою
- Набряк у зоні зап’ястя
- Біль при згинанні й розгинанні
- Собака переносить вагу на здорову лапу, м’язи хворої худнуть
- Мозолі й потертості на задній поверхні зап’ястя від контакту з підлогою
- При двобічному ураженні — «присідаюча» стійка спереду
Окремо про щенят
У щенят великих порід у 8–16 тижнів іноді буває тимчасова слабкість зап’ясть: лапи «розповзаються» або, навпаки, перерозгинаються. У більшості випадків це минає самостійно за кілька тижнів при корекції умов: нековзна підлога, помірні прогулянки по природному ґрунту, збалансований корм для великих порід без додаткового кальцію. Це не та ж хвороба, що травматична гіперекстензія в дорослої собаки, і оперувати тут не треба.
Чого не робити
Не накладати тугу пов’язку надовго й самостійно. Іммобілізація без правильного положення суглоба дає контрактуру й пролежні під бинтом, а зв’язки все одно не зростаються в потрібній позиції. Крім того, туга пов’язка на лапі — часта причина некрозу пальців у собак.
Так само не варто:
- Розраховувати, що «розходиться»: розірваний пальмарний комплекс сам не відновлюється
- Продовжувати стрибки й активні ігри
- Давати знеболювальні й вважати проблему вирішеною — біль стихає, суглоб руйнується далі
- Ігнорувати другу лапу: при двобічному ураженні шукають системну причину
Діагностика
Рентген у стандартних проекціях плюс стресові знімки: лапу фіксують у перерозгинанні й роблять знімок, щоб побачити, на якому саме рівні розходиться суглоб. Це ключове дослідження — від рівня залежить обсяг операції. Додатково оцінюють обидві лапи й, при підозрі на імунну причину, беруть пункцію суглоба.
Лікування
- Артродез — знерухомлення суглоба пластиною в правильному куті. Це основний метод при повному розриві
- Панкарпальний артродез при ураженні всіх рівнів, часткевий — якщо постраждав лише нижній
- Собаки після артродезу ходять і бігають добре: кут фіксують так, щоб хода залишалася природною
- Ортез на замовлення — альтернатива для собак, яким операція протипоказана
- Консервативно (лонгета, спокій 6–8 тижнів) — тільки при частковому розтягненні без нестабільності
- Контроль ваги, нековзні килими, обмеження стрибків довічно
- Реабілітація після операції: плавання, водна доріжка
Замість висновку
Опущене зап’ястя — це не «неправильна постановка лап», а механічна поломка зв’язкового апарату, і вона не лікується спокоєм. Якщо ви бачите збоку, що лапа стоїть під кутом, а кульгавість тримається понад тиждень, потрібні стресові рентгени в ортопеда. Хороша новина: артродез повертає собаці нормальний рух, і навіть спортивні собаки після нього живуть активно.
Хондропротектори, нековзні килимки й ортопедичні лежаки — у нашому розділі для собак.
Читайте також
- Пудельпойнтер — пудель плюс пойнтер
- Ксолоітцкуінтлі — «мексиканський голий»
- Гігрома ліктя: подушка на лапі
- Власоглав: пронос із кров’ю
