Blog
Дистихіаз: вії, що труть око
Око постійно сльозиться, собака мружиться, а на віях, придивившись, видно зайвий ряд волосинок, що ростуть просто в око. Дистихіаз: вії проросли не там, де мали, і при кожному моргання шкребуть рогівку.
У нормі вії ростуть із зовнішнього краю повіки. При дистихіазі вони виходять із мейбомієвих залоз — протоки, що відкриваються по внутрішньому краю, прямо на межі зі слизовою. Тому волосина спрямована не назовні, а всередину, до ока.
Три схожі стани
- Дистихіаз — зайві вії з мейбомієвих залоз по краю повіки. Найпоширеніший
- Ектопічна вія — росте крізь кон’юнктиву з внутрішнього боку повіки. Одна волосина, але біль сильний і виразка з’являється швидко
- Трихіаз — нормально розташована шерсть (складки морди, вії) заростає в бік ока. Типово для мопсів, ши-тцу, пекінесів
Лікування у всіх трьох різне, тому діагноз ставить офтальмолог із щілинною лампою, а не власник за фото.
Хто хворіє
- Кокер-спанієль, англійський бульдог, мопс, ши-тцу — класика
- Такса, боксер, шелті, золотистий ретривер, пекінес, бостон-тер’єр
- Спадкова особливість, часто на обох очах
- Проявляється зазвичай у 6 місяців — 2 роки
Ознаки
- Постійна сльозотеча, мокрі доріжки під очима
- Мружиться, блимає частіше, ніж зазвичай
- Тре морду лапою або об меблі
- Почервоніння кон’юнктиви
- Виділення, спершу прозорі, потім слизові
- Помутніння або блакитний відтінок рогівки — це вже набряк
- Пігментація рогівки при хронічному натиранні
- Виразка рогівки — головне ускладнення
- Частина собак взагалі не показує дискомфорту: тонкі м’які вії можуть не дратувати
Чого не робити
Не висмикувати вії пінцетом удома. Це найпоширеніша ідея — і вона не працює: волосина відростає за 3–4 тижні, часто жорсткішою, а грубе висмикування травмує залозу й дає запалення краю повіки. Крім того, ви можете не помітити ектопічну вію, яка й є справжньою причиною болю.
Так само не варто:
- Капати гормональні краплі: якщо рогівка вже подряпана, це шлях до виразки
- Лікувати «кон’юнктивіт» антибіотиком по колу, не подивившись на край повіки
- Стригти вії ножицями — короткий жорсткий обрубок дряпає сильніше за м’яку волосину
- Ігнорувати сльозотечу роками: пігмент на рогівці не зникає
Лікування
Якщо вії м’які й собака не має симптомів, лікувати не треба — тільки спостерігати. При дискомфорті або пошкодженні рогівки вибирають метод:
- Кріоепіляція — заморожування зони росту рідким азотом. Найпоширеніший метод при множинних віях, ефективність висока, рецидиви близько 10–20 відсотків
- Електроепіляція — точкове руйнування фолікула струмом, добре для поодиноких вій
- Хірургічне висічення ділянки повіки при ектопічній вії
- Лубриканти й гелі як тимчасовий захист рогівки до операції
- Лікування виразки, якщо вона вже є
Після кріоепіляції повіка кілька тижнів набрякла й може тимчасово втратити пігмент — це нормально й минає.
Домашній догляд
- Щоденне протирання зони під очима лосьйоном для гігієни очей
- Слідкувати за шерстю на складках морди в брахіцефалів — підстригати те, що торкається ока
- Раз на тиждень дивитися на рогівку при денному світлі: вона має блищати рівно, як мокре скло
- Будь-яке помутніння або синюватий відтінок — до лікаря того ж дня
Замість висновку
Постійно мокре око в кокера чи бульдога — це не «порода така» й не хронічний кон’юнктивіт. Попросіть офтальмолога подивитися край повіки під збільшенням: дистихіаз видно за хвилину, а лікується він одноразовою процедурою. Головне — не братися за пінцет: висмикнута вія повертається жорсткішою, а справжня причина болю може виявитися взагалі не в ній.
Лосьйони для гігієни очей, серветки й засоби догляду — у нашому розділі догляду за тваринами.
Читайте також
- Тічка в суки: цикл, догляд, помилки
- Кавалер-кінг-чарльз-спанієль
- Тибетський спанієль — «лев» монастирів
- Тибетський мастиф — «лев серед собак»



