Blog
Портосистемний шунт: щеня «п’яніє» після їжі
Щеня росте гірше за однопомітників, після їжі стає «п’яним», упирається головою в стіну й дивиться в порожнечу. Портосистемний шунт: кров з кишківника обходить печінку й несе токсини прямо в мозок.
У нормі вся кров від кишківника йде у ворітну вену й проходить крізь печінку, яка знешкоджує аміак та інші продукти травлення. При шунті існує обхідна судина: кров минає печінку й потрапляє в загальний кровотік неочищеною. Печінка при цьому недоотримує живлення й не росте.
Два типи
- Вроджений позапечінковий — одна аномальна судина зовні печінки. Типово для дрібних порід: йоркширський тер’єр, мальтезе, ші-тцу, той-пудель, цвергшнауцер. Симптоми з перших місяців життя
- Вроджений внутрішньопечінковий — незарощена ембріональна протока всередині печінки. Великі породи: ірландський вовкодав, лабрадор, золотистий ретривер
- Набутий — множинні дрібні судини, що відкриваються при цирозі й портальній гіпертензії. Це вже наслідок іншої хвороби
Ознаки
- Відставання в рості: щеня менше за однопомітників, худе, погано набирає вагу
- Симптоми після їжі — це найважливіша підказка: через 1–3 години після годівлі собака стає млявою, хитається, впирається головою в стіну
- Слинотеча (особливо в котів), нудота, блювота
- Дезорієнтація, ходіння по колу, «застигання», сліпота, що приходить і минає
- Судоми в тяжких випадках
- Сильна спрага й багато сечі
- Урати в сечі — кристали, які часто знаходять першими, іноді у вигляді каменів
- Погана переносимість наркозу — часто саме на стерилізації діагноз і спливає
Чого не робити
Не годувати високобілковим кормом «щоб набрало вагу». Це найпоширеніша й найшкідливіша реакція власника на худе щеня: чим більше білка, тим більше аміаку, і тим важчі неврологічні симптоми. При підозрі на шунт раціон, навпаки, обмежують за білком.
Так само не варто:
- Списувати «дивну поведінку після їжі» на характер або втому
- Погоджуватися на планову операцію без аналізів, якщо щеня дрібної породи погано росте
- Лікувати «епілепсію» протисудомними, не перевіривши печінку
Як ставлять діагноз
- Біохімія: низькі сечовина, альбумін, глюкоза, холестерин; підвищені печінкові ферменти
- Жовчні кислоти до й після їжі — ключовий тест, доступний і показовий
- Аміак крові
- Аналіз сечі: урати
- УЗД знаходить судину не завжди, особливо позапечінкову
- КТ-ангіографія — золотий стандарт: показує саму судину й місце її впадіння, без цього оперувати неможливо
Лікування
Медикаментозна стабілізація — обов’язковий перший етап, 4–8 тижнів перед операцією:
- Дієта з обмеженим і високоякісним білком (печінкова ветдієта)
- Лактулоза — зв’язує аміак у кишківнику й прискорює його виведення
- Антибіотики, які пригнічують аміакоутворювальну флору
- Протисудомні за потреби
Хірургія — закриття шунта амероїдним констриктором або целофановою стрічкою, які поступово перекривають судину за тижні. Різко перев’язувати не можна: печінка не встигає прийняти кровотік, і розвивається портальна гіпертензія. Успіх при позапечінковому шунті у дрібних порід — 80–95 відсотків, і багато собак після операції живуть повністю нормальне життя без дієти.
Собаки на самій лише терапії без операції живуть у середньому значно менше, тому хірургію рекомендують, коли вона технічно можлива.
Замість висновку
Портосистемний шунт легко пропустити, бо його симптоми виглядають як окремі дрібниці: щеня дрібне, іноді дивно поводиться, багато п’є. Ключ до діагнозу — зв’язок із годівлею: якщо дивна поведінка з’являється через годину-дві після їжі, це майже завжди печінка. Один аналіз на жовчні кислоти закриває питання, а вчасна операція перетворює хронічно хворе щеня на здорову собаку.
Печінкові ветдієти, вологі корми й добавки — у нашому розділі для собак.
Читайте також
- Зворотне чхання: страшно, але безпечно
- Гігрома ліктя: подушка на лапі
- Взяти собаку з притулку — гайд
- Іспанський вода-пес — кучерявий універсал
